Magonova and Partners

Престур на токсичні підприємства

Престур на токсичні підприємства

Престур, має те ж призначення й ціль що й біблійські мотиви — довести існування. Існування того, про що пишуть у пресрелізі: нової технології, екологічного виробництва, соціальної філософії, інвестиційних угод із міжнародними гравцями та інші принади промислового життя.

Коли об’єкт токсичний, тобто потопає в негативному медіаполі, престур стає вдалим виходом. Порятунок інформаційного імунітету такого об’єкта — справа рук пресслужби.

Одеський припортовий завод — приклад для методичок. Як стверджують «Схеми», на цьому підприємстві поганяють схемами. Якщо за справу взявся цей ресурс, можете відразу розраховувати на те, що, як тільки ви переступите за поріг заводу, — ласкаво просимо в токсичне медіаполе. Наш контракт полягав у супроводі угоди Енергетичних ресурсів України й ОПЗ. Завдання — зберегти міжнародну репутацію Енергетичних ресурсів України (зареєстрована в США) та довести, що в енергосистемі України є fair play.

Українська промисловість — питання конфлікту інтересів. Незалежно від форми власності або бенефіціара, заводи стають об’єктом обвинувачень. Схеми, ухилення від податків, забруднення навколишнього середовища — усе це формує тезовий образ підприємства. Винятки становлять представники закордонних промислових еліт — тут складно заплямити образ авантюристів, що наважились інвестувати в Україну. У момент перенасичення медійного простору такими інфоприводами — назва промислового об’єкта стає прозивною. Здавалося б, собака гавкає — караван йде. Однак, чи захотіли б ви приєднатися до каравану, якщо набридливий гавкіт не припиняється? Міжнародні інвестори, партнери й експерти нададуть перевагу тихому шляху якомога далі від постійних медіаскандалів. Нехай замовних і з помилками — такі матеріали конвертуються в першу видачу Google.

У випадку з ОПЗ тезовий медіа моніторинг і відсоткове співвідношення визначають рівень токсичності. Перебуваючи на перетині конфлікту інтересів, ОПЗ створив довкола себе епіцентр скандалів. Медіа образ заводу потрапив у сітку Антикора.

Для власника промислового підприємства престур — вкрай делікатна процедура. Управлінці ставляться до об’єктів, як до речей вкрай особистих і інтимних, а значить — недоступних для чужих очей. Допустити третю сторону до цих взаємовідносин видається беззмістовним, і потребується не одна презентація і формула, щоби довести ефективність престуру. Переконавши його, ви отримаєте стільки кредитів довіри, скільки потрібно.

А тепер уявіть себе Данко, та серця, що палають, Вам потрібно донести до закордонних ЗМІ. Не будьте необачними та наївними, листи та запрошення викличуть інтерес і довіру лише тоді, коли ви двома ногами стоїте на раціональному фундаменті. Декілька порад, як його сформувати:


1. Чим більше цифр — тим краще. Чим менше прикметників — тим краще. Говоріть математичною мовою, і вас почують.

У нас були такі аргументи: підприємство порівняно молоде, усього 1974 рік, монополіст на ринку СНД у перевантаженні аміаку, загальні перевальні потужності — понад 8 млн тонн на рік, компанія-партнер ERU працює на міжнародних ринках, у 2015 році «ЕРУ Трейдинг» стала найбільшим приватним імпортером газу в Україну.


2. Для кожного видання сформуйте свої аргументи. Можливо, хтось уже писав про підприємство або в штаті є журналіст, який спеціалізується на темі, регіоні.

Посилайтеся на будь-який, навіть непрямий, зв’язок. Наприклад, Едвард Чоу, автор публікацій Financial Times, колишній топменеджер енергокомпанії Chevron, неодноразово писав матеріали про енергосистему України, торкаючись газу. Оскільки угода стосувалася його постачання — зацікавити містера Чоу було нескладно. Washington Post більше цікавить політичний аспект, тому чинник розподілення політичної волі в регіону зацікавить їх більше. У всьому цьому потрібно не забувати весь виробничий ланцюжок підприємства. До слова, аміак — один з основних компонентів вибухівки.


3. Не скочуйтесь у суху бюрократію. Будьте ініціативними, підкреслюйте актуальність теми больовими точками. Станьте своїм серед чужих.


4. Не акцентуйте увагу на бенефітах, як то житло, переліт бізнес-класом чи вечерях. Ви не купуєте — ви зацікавлюєте. Замість фото красивого номера, анонсуйте спілкування з незалежними експертами, можливість інтерв’ю з топменеджментом або представниками політичних установ off records. Інсайти полюбляють усі.


5. Якщо досвіду складання таких комунікаційних стратегій у вас немає, візьміть консультацію у видань KyivPost, Ukraine Business Journal. Зверніться до них із проханням відредагувати лист-запрошення. Вони зможуть виправити стилістичні недоліки, вибрати потрібне звернення. Наприклад, нам допоміг запрошений журналіст KyivPost. Лист редактору він почав фразою «Dear Editor, I don't have the faintest idea how tired you are of the news about Ukrainian corruption and revolution. But Ukraine is not only about that». Нехай цей початок і досить фамільярний, але дієвий. Його використання залежить від рівня клієнта. Якщо Ви говорите від імені держави — ризикуєте бути посміховиськом і підставити всіх.

Виникає питання — навіщо взагалі потрібні іноземці? Матеріали передрукують вітчизняні, рідні ЗМІ, під час наступних угод будуть моніторити, і саме ці публікації спрацюють. Ви підкреслите важливість і, найголовніше, — отримаєте об’єктивність. А якщо fair play не про об’єктивність, то про що ж тоді?

Однак, коли журналісти погодяться, підготуйтесь. Декілька порад, як це зробити:

  • London is the capital of the Great Britain. Вам потрібен перекладач. Два. Синхронний, послідовний, #всегоритьперекладайшвидко перекладач.
  • Усі дані ілюструйте, за можливості дайте планшети з картою підприємства, досьє ключових постатей, історією компанії, покажіть коригування.
  • Максимально безпечно. Це важливо. Каски, плащі, гумові чоботи. Зробіть свою колекцію енергомоди.
  • Покажіть більше, ніж потрібно. Головна якість журналістів — допитливість. Вгамуйте їхню спрагу. Покажіть їм не лише виробництво, а й моменти його організації — диспетчерську, за потреби розіграйте сценку активної діяльності. Бажано, щоби спікер міг розповісти журналістам історію заводу.
  • Країни пострадянського простору володіють певним шармом для іноземних журналістів, особливо це стосується об’єктів підвищеної важливості. Наприклад, дайте відповідь на питання: «А з продуктів заводу робили ракети під час Холодної війни?»
  • Знайдіть та запросіть незалежного експерта з іншої, але знайомої і зрозумілої сфери: інвестбанкіра, парламентаря, представника європейських інституцій. Його роль репутаційна. Найчастіше, така кооперація взаємовигідна. Якщо людина лобіює питання паливно-промислового комплексу, займає публічну посаду або часто працює з іноземними компаніями, знайомства з інозмі будуть для нього також важливими, адже для нього це нетворкінг.